Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Козацький курінь
- Походи
- Похід 2000
Козацькому роду нема переводу (Чигирин,2000)
Джури Володимир Польовий, Іван Кузьменко, Роман Цьопа, Петро Задвернюк, Дмитро Линник та представниця дівочої організації «Чураївна» Оля Дзюнь під керівництвом В.І.Кураша та М.Г.Дзюня здійснили 6-денний велосипедний похід до гетьманської столиці- Чигирина . Це був рекорд. Адже до цього ходили у походи, але не більше 2-3-х днів. Всі учаснику походу в захопленні. У Кам′янці відвідали музей декабристів і П.І.Чайковського, історико – краєзнавчий музей, де тільки що відкрився відділ «Холодноярська республіка» . Для учнів було новиною, що селяни Чигиринщини аж до 1937 року боролися зі зброєю в руках проти більшовиків. Далі по маршруту – Мотронський монастир, заснований ще за часів Ярослава Мудрого, - де святили ножі гайдамаки у 1768 р., тут знаходився цетр боротьби проти «совітів» з 1918 по 1937 роки . У с.Мельниках поклали квіти на могилу першого отамана Холодноярської республіки Василя Чучупаки . Село Медведівка подарувало чудові враження від пам’ятника Максиму Залізняку та обійстя, де жили його батьки . У Суботові попили цілющої води з трьох криниць, оглянули Богданову церкву і місце, де була садиба Хмельницьких . Надвечір прибули до Чигирина . Дякуючи місцевій владі, нічліг був організований швидко і зі зручностями – у спортзалі школи № 1, на відмінно від двох попередніх ночей проведених у наметі . У понеділок, не дивлячись що день був неробочий, люб’язно відкрили двері музею, екскурсовод провела на Замкову гору, де розповіла багато цікавого з козацької історії . На фоні Богданової гори і пам’ятника сфотографувались із прапором Вікнинського козацького куреня . У другій половині дня виїхали до Косарів, де живуть козаки, з якими уже знайомі з козацької ради у м.Золотоноші. Переночувавши у школі на твердій долівці, у вівторок відвідали місцевий краєзнавчий музей . Приємно здивувало, що він не поступається ні кам′янським, ні чигиринському . Запам′ятався тим що директор музею дозволяв брати до рук козацьку шаблю, німецького багнета, автомат ППШ, сідати у старовинні крісла . Останнім об’єктом спостереження був Лебединський монастир . Зараз тут проживає більше 30 черниць і триває інтенсивна робота по відбудові храму і приміщень, зруйнованих за радянської влади . Протягом 6-и днів не було велосипеда , який би не було ремонтувати . Але, дякуючи козацькій винахідливості, всі помилки ліквідувались в найкоротший час . Харчування під час походу 3-разове: вранці і увечері – куліш чи каша, чай із липи, звіробою . В обід – хліб і сало, вода. В переважній більшості учні після такого велопробігу схудли, але фізично зміцніли. Та найповніше повірили в свої сили і тепер мріють про підкорення нових маршрутів .
