• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Козацький курінь

Наші традиції/Files/images/P2080007.JPG

Кураш В.І.
Національно-патріотичне виховання молоді засобами козацької педагогіки у школі

Передумови запровадження Козацької педагогіки у практику виховної роботи


З часу здобуття Україною незалежності в 1991р. такі форми виховної роботи як жовтенятська, піонерська та комсомольська відійшли в минуле, як такі, що не могли вирішувати нових педагогічних проблем у нових умовах. Адже постала необхідність формувати особистість, яка була б свідомою національних інтересів, патріотом України, знала історію нації і боролась за її майбутнє в умовах суверенної, незалежної держави.
В той час творчо працюючі вчителі та педагогічні колективи почали пошук таких форм роботи, які могли б вирішити виховну проблему сьогодення. Не треба було довго шукати – необхідний інструмент національно-патріотичного виховання молоді лежав на поверхні методичних розробок з даного питання. Це – козацька педагогіка.
(Далі – з статті «Козацькі мандри»)
Як засіб виховання молоді козацька педагогіка була обрана не випадково. Адже всім відомо, що доба козаччини в історії України залишила найпомітніший слід. Цій темі присвячені твори літератури, музики, образотворчого мистецтва. У кожній четвертій народній пісні згадується слово «козак».
Лицарські ідеали, демократична форма правління державою, виховання молоді, виховання молоді в дусі відданості Україні не дали загинути козацькому духові після скасування царицею Катериною ІІ козацького устрою в 1764р. та ліквідації запорозької Січі в 1775.
Український народ прагнув відродити прадавні козацькі звичаї принагідно до нових умов.
Так, 1905р. на Волині адвокат Кирило Трильовський утворює «Січі» – молодіжні організації патріотичного та спортивного спрямування. Вихованці цих товариств склали в 1914р. основне ядро легіону Січових Стрільців.
У 1918-20р.р. на селах і хуторах Чигиринщини виникає Холодноярська республіка, що стала каменем спотикання на шляху поширення більшовицького режиму в регіоні. В цей же час відродилося і почало активну збройну боротьбу проти червоної чуми Вільне Українське козацтво на Звенигородщині.
В 1942р. утворена Українська Повстанська Армія, ідейними та організуючими засадами якої були козацькі державотворчі складові.
Зрештою, у 1994р. Президент України видав указ про утворення громадської організації «Українське козацтво».
Після декількох років вагань і пошуків педколектив Вікнинської школи почав все більше використовувати своїй виховній роботі елемент козацької педагогіки. Педагогічний пошук привів нас до утворення двох організацій об’єднання юнаків-старшокласників «Козацький курінь» та дівочого клубу «Чураївна». Далі детально про «Козацький курінь».


Практичне застосування елементів козацької педагогіки в педагогічній роботі
1.Загальні положення
Розклад робочого тижня передбачає, що у вівторок і четвер проводяться козацькі ради. На засіданнях головує отаман. На них вирішуються питання, які виникають в процесі роботи. Будь-який козак має право внести на обговорення питання, яке рада зобов’язана обговорити і шляхом голосування прийняти або відхилити. Після затвердження – неухильне виконання. У понеділок, середу і п’ятницю козаки гартують фізичну силу. Основні вправи: підйом переворотом на перекладині, жим гирі, вихід в стійку на руках до опори, ходьба на руках, віджимання на руках від підлоги.
Робота козацької бібліотечки. Для того, щоб хлопці усвідомили себе частиною всього українського козацтва, їм потрібно знати історію цього явища, емоційно співпереживати участь українських лицарів у різних подіях. З цією метою у козацькому курені (приміщення, яке обладнано хлопцями для проведення нарад і відпочинку) зібрано бібліотечку, де зібрані твори, що описують події за участі козаків. Найбільшим попитом користуються «Оповідання про славне Військо Запорозьке низове» Андріана Кащенка, «Холодний яр» Ю. Горліса-Горського та «Т. Бульба» М. Гоголя.
Створення фото- та відеотеки. Крім читання, глибокий вплив на формування характеру молоді мають фото- та відео засоби. Педагогічний колектив розуміє, що гарна музика і добрий зміст пісень глибоко проникають в душу молоді. У курені встановлений магнітофон, де звучать пісні у виконанні гурту «Козак Мамай» під керівництвом нашого земляка Миколи Шапошника, є добірка творчого доробку ансамблю «Гетьман» та пісні українських січових стрільців з фонду українського радіо.
Для виховної мети використовуємо також і відеофільми. Це серія мультфільмів «Як козаки…» Ю. Дахна , художні фільми «Козаки йдуть», «Дорога на Січ», «гетьманські клейноди», «Вогнем і мечем».
Особливої уваги надаємо перегляду фільму «Нескорений», де розповідається про головнокомандуючого УПА Р. Шухевича, тому що ця сторінка в історії України жахливо спотворена радянськими ідеологами. Тому перед переглядом фільму розповідаємо про історичну обставину тих часів і роль Р. Шухевича у національно-виховній боротьбі.
Обладнання козацького куреня. Для того, щоб хлопці-козаки відчували значимість свого осередку, їм потрібне місце, де вони б могли зібратися для обговорення своїх питань, а також просто посидіти, погомоніти, переглянути свіжу літературу чи послухати музику. Коли школа в 1998р. перейшла в нове приміщення, така нагода стала дійсністю. У курені, як хлопці назвали кімнату, на почесному місці стоїть Державний прапор. Біля нього стоїть стіл, за яким отаман і писар ведуть засідання. Під стінами на лавах сидять козаки. В одному з кутків куреня знаходяться клейноди – корогва, бунчук, булава отамана та перначі молодшого козацького складу.
По діагоналі куточок з магнітофоном, відеопроектором та бібліотечкою. На стінах – портрети гетьманів України, стенд із кодексом Козацької честі.
Особливою увагою користується Карта туристичних маршрутів козаків, яка щороку поповнюється новою гілкою. На видному місці в курені і кий, прикріплений до щита з написом «Відповідай за порядок». Про його роль і призначення – нижче.
Фотолітопис козацьких справ. З самого початку діяльності козацького осередку започаткований фотолітопис. Це альбоми, які розраховані на вміст інформації у вигляді фотографій, коментарів до них, статтей з газет і інших матеріалів. Кожен альбом вміщує інформацію за 5 років діяльності осередку. Зараз козацький писар монтує третій збірник, тому що козацькому об’єднанню незабаром буде 14 років. Фотолітопис знаходиться в курені і хлопці із задоволенням переглядають його, згадують ті чи інші події, старших товаришів, таким чином підтримується зв’язок поколінь і наступність у справах.
Введення сучасних одностроїв для козаків. Відомо, що єдина форма одягу згуртовує колектив, виокремлює його з-поміж інших людей, зобов’язує дотримуватись встановленої поведінки. Тому педагоги почали шукати можливість, для забезпечення усіх учасників козацького руху єдиною формою одягу встановленого зразка. Така нагода трапилася у 2005р. Зараз козаки одягають однострої згідно рішення козацької ради. Це піднімає престиж учасників об’єднання, додає їм віри і сили для подолання труднощів на шляху самоствердження.
Проведення урочистих заходів. Урочисті заходи проводяться, як правило, до національних свят. Козацький курінь шикується трьома групами: основний осередок – в центрі з козацькими клейнодами, по боках – козачата (учні 5-8 класів) та дорослі козаки.
Після кожного вступного слова отамана звучить Гімн України у виконанні живим голосом усіх учасників і в повному об’ємі – три строфи. Урочисті заходи закінчуються «Молитвою за Україну» М. Лисенка. Знання слів Гімну і «Молитви за Україну» - обов’язкове для усіх козаків. Для досягнення цієї вимоги застосовуються стимули як морального заохочення, так і фізичного покарання.
2.Козацькі свята і урочисті заходи протягом навчального року
Козацька рада про підсумок діяльності куреня за період літніх канікул. Проводиться на початку вересня. Отаман аналізує поведінку своїх підлеглих за літо, говорить про успіхи і недоліки традиційного велопоходу по історичних місцях краю, дає оцінку здачі нормативів по плаванню. Складається в загальних рисах план роботи на рік і на найближчу перспективу – до Покрови.
14 жовтня – Покрова св. Богородиці. Традиційне козацьке свято, день покровительки Українського козацтва. Цю дату вікнинські козаки відзначають одноденним велопоходом до відомих храмів недалеких сіл і міст; зокрема до Лебединського жіночого монастиря (Шполянщина), до Сухокалигірського храму Іоанна Богослова, до церков Звенигородки, Тального, Катеринополя. Під час проведення богослужінь юнаки вчаться християнським традиціям, навертаються до прабатьківської віри.
На Покрову відбувається переобрання козацької старшини. На посаду отамана і його першого заступника, писара виставляються по три кандидатури. Шляхом таємного голосування обирається одна особа. Осавули, хорунжий, бунчужний і обожний після обговорення затверджуються відкритим голосуванням.
6 грудня – День Збройних Сил України. В цей день проводиться урочиста козацька рада, на яку запрошуються козаки старшого покоління, воїни-інтернаціоналісти та ветерани ВВВ. Слово надається отаманові та іншим учасникам ради у відповідності до обстановки. Далі, як правило, хлопці-козаки проводять із козачатами спортивні змагання з елементами розваг. Участь у змаганнях і у всьому виховному заході є серйозним кроком до вступу у лави козацького осередку. По закінченню змагань дівчата-чураївни пригощають хлопців кавою і тістечками власної випічки.
7 січня – Різдво, 13 січня – Меланки. Український народ протягом століть виробив свої неповторні традиції відзначання цих релігійних свят, радянська доба у великій мірі зруйнувала, спотворила вияв душі народу. Питання відтворення, зміцнення характеру релігійних свят є актуальним для небайдужих до долі українського народу людей. В першу чергу це стосується учителів, адже вони формують світогляд молоді – майбутнього нашої країни. Тому козаки Вікнинського куреня в обов’язковому порядку повинні взяти участь у відзначанні одного із свят. На Різдво носять зірку і колядують хлопці і дівчата 8-9 класів, а на Старий новий рік водять Меланку із Василем козаки 10-11 класів. Весь процес відбувається на засадах довіри і без наглядачів з боку педколективу.
23 лютого – День захисника Вітчизни. Так трапилося, що перший виховний захід «Козацькі вечорниці» з молоддю старших класів педагог-організатор Комар Тамара Петрівна провела 23 лютого 1994р.ми вважаємо цю дату днем зародження козацької організації у школі. А тому запрошуємо до себе гостей: козацьку старшину з Черкас і Катеренополя; скликаємо усіх козаків-випускників, батьків (чоловічої статі) усіх хлопців, учасників ВВВ.
Основне в програмі урочистого заходу – прийом молодого поповнення. До куреня приймаються хлопці 8 класу, яким присвоюється звання «джура». Вступити до лав осередку дуже просто – треба тільки цього хотіти. Але не всі хлопці зважуються на цей крок, адже знають, що бути козаком не тільки почесно, а й відповідально. Для того, щоб утриматися в списку учасників організації, потрібно багато працювати над собою: регулярно відвідувати козацькі ради, учити напам’ять Гімн України і «Молитву за Україну», співати козацьких пісень, читати відповідну літературу, гартувати фізичну силу, брати участь у змаганнях, не вживати лайливих слів, бути ввічливим до старших і осіб жіночої статі, дбати про виховання молодого поповнення і т. д. за порушення окремих пунктів – неухильне покарання. Найвища міра покарання – виключення з осередку.
На даній козацькій раді отаман наказом по куреню переводить хлопців 10 класу зі стану джур у стан молодих козаків із врученням посвідчень. Останнім часом почали відзначати подарунками хлопців, які ведуть здоровий спосіб життя. Також нагороджуються козаки, які брали участь у всіх туристичних поїздках, хто успішно склав заліки по плаванню. Завершується свято концертом, який підготували дівчата, і святковим обідом.
8 Березня – концерт для дівчат. Дівчата вітають хлопців і готують концертну програму двічі – на День ЗСУ та до Дня захисника Вітчизни. У відповідь козак вітають Чураївен з днем весни – 8 Березня. Хлопці особливо прихильні до сценічних творів гумористичного жанру. Пісні на тему шкільного життя на власні слова і відому мелодію, гуморески, інсценівки з переодяганням у жіночий одяг. Дівчата вдячні за проявлену увагу.
Квітень. Екологічний суботник та посадка дерев. Екологічне виховання з кожним днем набуває все більшого значення, тому що ми є свідомими грубого втручання людини у сферу природи. Керівники козацького осередку переймаються цією проблемою і намагаються залучити юнаків до практичних дій. Кожної весни старшокласник беруть участь у ліквідації стихійних сміттєзвалищ. Це важка і невдячна робота, але ми переконуємо хлопців, що без нас цю роботу ніхто не зробить.
Особлива увага надається озелененню рідного краю. Козаки збирають насіння яблук, груш, аличі, черешень і висаджують у шкілку. Потім доглядають, пересаджують, прищеплюють популярними сортами і реалізують: частину беруть додому як плату за роботу, частину висаджують у шкільному саду, а решта продається населенню. Кошти зберігаються в обозного і згідно рішення козацької ради витрачаються на потреби осередку. Крім цього, кожної весни ми йдемо до лісу і викопуємо там саджанці акації, ясена, клена, липи, дуба. Весь посадковий матеріал приносимо до схилів над новим ставком і тут висаджуємо. Жителі села ці насадження так і називають – козацький гай. Перші дерева були посаджені у 2000р., а цьогоріч під час проведення районного заходу «Козацькі мандри» учасники дійства уже могли заховатися під дерева від спеки. Характерною рисою творення лісового масиву є участь у заході козаків-випускників школи минулих років. Нашим хлопцям не треба доводити, що не можна ламати дерева, нищити зелені насадження. Адже те, що створено власними руками і до чого докладені фізичні і духовні зусилля, дороге і його потрібно берегти.
Травень. День перемоги. Як і до кожного виховного заходу члени козацького осередку готуються заздалегідь. Адже предмет підготовки зрозумілий, тому що повторюється щороку. Завдання козаків полягає в тому, щоб пройти в складі колони учасників свята до пам’ятника полеглим на фронтах Великої Вітчизняної війни односельчанам, покласти вінки до пам’ятних написів і заспівати пісню відповідно до цієї дати. Гості села дивуються, коли чують пісню у виконанні хлопців, адже по всіх інших місцях, як правило, співають дівчата.
Останні декілька років порядок святкування 9 Травня дещо змінився. Справа в тому, що нас почав запрошувати на День Перемоги черкаський крайовий отаман. Таку честь ми вибороли завдяки пошитим одностроям, виконавчій дисципліні та знанню маршових пісень. Дякуючи участі у проведенні громадських заходів обласного рівня, зріс авторитет козацького осередку, хлопці побачили, що маршовий вишкіл, патріотично стройова пісня, гарна поведінка козака серед людей є цінностями, які користуються підтримкою в суспільстві.
«Козацькі мандри». Так називається виховний захід районного масштабу. Започаткований він у 2005 р. за нашої ініціативи і підтримки начальника райвідділу освіти М. В. Ткаченко. За нашим задумом, у другій половині травня загони козаків з різних шкіл району збираються до певного села, де господарі-старшокласники і проводять зустріч. Обов’язковою умовою проведення козацького свята є щорічна зміна місця проведення. Таким чином здійснюється краєзнавча робота, учні знайомляться з історією і краєвидами сіл району. «Козацькі мандри»для нас – не одноденне шоу, а звіт козацьких осередків про роботу за рік. Для нас цей виховний захід є стимулом для підтримки духовної і фізичної форми протягом року. Адже для гідної участі у змаганнях потрібно виконувати нелегкі нормативи: зараз зміст «козацьких мандрів» включає в себе три складові: гуманітарна частина, спортивна та розважальна. Перша частина включає знання Гімну України, «Молитви за Україну» М. Лисенка, 10 козацьких пісень та 20 питань вікторини з історії козацтва. До спортивної складової входять підйом переворотом на перекладині, жим гирі в положенні сидячи, вихід в стійку на руках до опори, ходьба на руках, стрільба з лука чи пневматичної рушниці.
Розважальна програма передбачає такі вправи як біг у мішках, попадання по м’ячу із зав’язаними очима і т.п.
Вказаний об’єм роботи не може бути виконаний за тиждень чи навіть місяць. Для якісної підготовки нормативів потрібно працювати регулярно протягом цілого року. В цьому і полягає наша мета – працювати з учнями-козаками щодня. Декілька років ми пропонуємо внести до річного звіту козацьких загонів кількість посаджених цієї весни дерев, проведення туристичних походів та залік по плаванню. На даний час це питання не вирішене, тому що козацька педагогіка поки-що не знаходить того розуміння, якого вимагає наш час.
22 травня – день перепоховання Т. Г. Шевченка
Другий рік підряд козаки Вікнинського куреня беруть у хресній ході від храму у Каневі, де відспівувалось тіло Т. Шевченка після перевезення з С.-Петербургу, до Чернечої гори, де він похований. До організації заходу причетний Черкаський козацький полк, а наш осередок входить до його складу як окрема одиниця. Пам’ятним і привабливим у цьому дійстві для хлопців є можливість побачити Президента. Для сільських дітей це й справді рідкісний момент, тому до поїздки на Канів готуються ретельно і майже у повному складі куреня.
Для нас, педагогів, ця подія є стимулом для стройової підготовки, а три години поїздки в автобусі використовуємо для повторення вивчених і розучування нових пісень.
Присутні в автобусі пасажири відмічають, що хлопці знають багато українських пісень, переважно козацьких і стрілецьких.
Влітку темп виховної роботи з козаками загалом спадає, але повністю не припиняється. Основні види літніх занять – залік по плаванню та туристичний велопохід.
Протягом канікул кожен козак повинен здати залік по п’яти видах плавання: кроль, брас, батерфляй, на спині та пірнання на дальність. Хто здає кожен вид по три рази, у вересні на козацькій раді отримує приз. Козаки, що не виконали вказаний об’єм роботи, отримують стягнення – удар києм за кожний окремий вид плавання. Результати досягнень записуються в журналі, а право приймати заліки має козацька старшина – отаман, писар і осавули. Заліки по плаванню розвивають юнаків фізично, стимулюють вивчення різних способів руху у воді, а ще змушують до відповідальності за взяті на себе зобов’язання.
Туристично-краєзнавча робота
Нам пощастило, адже проживаємо на Черкащині, яка здавна славна козацькою історією. Засновником першої Січі був черкаський староста, легендарний Самійло Кішка. Суботів і Чигирин відомі як маєток Хмельницького а перша козацька столиця. 1648р. козацька армія розгромила добірні загони польської шляхти. У Мотронинському монастирі уродженець Чигиринщини Максим Залізняк разом із побратимами святив ножі для боротьби з польськими поневолювачами. Цей перелік можна продовжувати.
Відвідування місць, пов’язаних із героїчною історією рідного краю, лягло в основу туристично-краєзнавчої роботи, щороку після свята Івана Купала козаки «сідлають» коней і вирушають у похід. Найоптимальнішим засобом пересування виявився вітчизняний дорожній велосипед. Перший похід відбувся 1995р. і тривав світловий день. Ми проїхали по всіх селах району і сфотографували пам’ятники загиблим жителям даного села. Похід був присвячений 50-річчю перемоги у ВВв. Наступного року програма була ускладнена: Дводенний похід до річки Вись із ночівлею в наметі. Після набуття певного досвіду зважились на триденний велопробіг до колиски Кобзаря – сіл Моринці та Шевченкове.
Далі були підкорені маршрути до Чигирина (320 км), Канева (300 км), Умані (200 км). Рекордним за протяжністю (≈500 км) та тривалістю (8 діб) був похід до Переяслав-Хмельницького. Таким чином ми вийшли за межі нашої області. Переяслав вразив музеями під відкритим небом. Хлопцям запам’яталися дерев’яні шестерні у вітряках, макет козацького оборонного укріплення та шабля Б. Хмельницького, яку було викрадено з музею, завезено у Польщу, де правоохоронці і викрили цю крадіжку.
2006 р. відвідали Ковелівку Васильківського району Київщини. Село відоме як вотчина Засух.
Туристичні походи є одним із стержнів, на яких тримається наша місцева козацька педагогіка. Це розвиток фізичної витривалості, адже в окремих випадках за день доводиться долати віддаль у 100 км. Ночівля у польових умовах розвиває здатність пристосовуватись до нелегких побутових умов.
Козацький куліш геть відрізняється від тієї каші, яку варять на урочистих заходах, хоча б тому, що в даних умовах крім кулішу немає нічого.
А головне, що беруть козаки із походу – це враження від побачених національних святинь. Адже одна справа побачити зображення Свято Іллінської церкви в Суботові на п’ятигривенній купюрі, а інша – переконатися, що її стіни справді мають двохметрову товщину. І в кожне місце через деякий час знову хочеться повернутися, тому що цей край стає наш рідний, ми про нього більше знаємо. В останній час набрала силу програма «Золота підкова Черкащини». Впорядковуються історичні місця, удосконалюється інфраструктура, відкриваються нові музеї: це є стимулом для організації нових походів по уже відомих, але змінених, реставрованих історичних місцях Черкащини.
Давньою мрією юнаків було підкорення найвищої гори України –Говерли. До 10-річчя утворення куреня відділ освіти надав нам таку можливість. 1 липня 2005р. наш козацький прапор гордо майорів над Карпатами.

3. Проблеми і труднощі на шляху втілення форм і методів козацько-лицарського виховання в практику роботи шкіл
Досвід роботи козацького осередку нашої школи показує, що альтернативи у вихованні молоді, якщо ми справді хочемо виплекати людину-патріота України, немає. Адже тільки козацька педагогіка бере початок в глибині віків, тільки вона виражає національну особливість виховання українців.
Тому педагоги школи, які сповідують козацько-лицарські цінності у формуванні молодого покоління, не обмежуються роботою в межах свого села. На базі школи проводилися семінари директорів шкіл та їх заступників з навчально-виховної роботи, регулярно висвітлюємо проблеми становлення національно-патріотичного виховання у місцевій пресі. Головною метою наших домагань є створення козацького товариства «Калмиболотський курінь».
В часи козаччини на Запорозькій Січі з 38 куренів був і наш,Калниболотський.
(Згідно з царським указом містечко Калмиболотобуло перейменовано на Катеринопіль.)
Природно, що створення районного козацького осередку є продовженням наших споконвічних лицарських традицій в сучасних умовах.
Проте, на жаль, наша ініціатива не знаходить підтримки у керівників навчальних закладів району. Аналізуючи причини цього факту, приходимо до висновку, що національно-патріотичне виховання у школах не стало стержнем виховної роботи. Щоб належним чином втілювати в життя вимоги національно-патріотичного формування світогляду молоді, потрібні педагоги, які б багато працювали і були свідомі свого національного покликання. Таких, на жаль, дуже мало.
Проте, ми не миримось із ситуацією і постійно шукаємо таких форм, які б зачепили хоча б декілька шкіл.
Останнім часом ми розвиваємо і вдосконалюємо «Козацькі мандри». Це одноденний весняний збір козацьких осередків шкіл району, де проходить звіт по ідеологічній, спортивній та розважальній програмах.
Поки-що цей захід став справжнім звітом лише для козаків нашої школи, для інших – це одноденна розвага. Але ми раді і такому результату, тому що від 1 вересня і до травня козаки готуються до заліку: готують питання вікторини з історії козаччини, вчать пісні, гартують силу, здійснюють туристичні походи по рідному краю.

Кiлькiсть переглядiв: 93

Коментарi

  • ScottJen

    2017-09-25 01:59:19

    Женский портал представляет анонс новость дня. http://btnews.ru/diet/pravila-pitaniia-novogo-sezona-osenniaia-dieta.html Сайт очень хороший - - добро пожаловать!...

  • Любов

    2012-04-09 08:49:15

    Запрошуэмо прийняти участь.......

  • Любов

    2012-04-09 08:46:13

    Запрошуэмо прийняти участь....